Національно-патріотичне виховання

Музейна діяльність Петриківської НСЗШ

Шкільний музейний куточок є однією із форм роботи з розвитку творчої самодіяльності й суспільної активності вчителів, учнів та батьків у процесі збору, дослідженні та оформленні матеріалів з історії, що мають виховну та науково-пізнавальну цінність.

Шкільний музейний куточок покликаний сприяти формуванню патріотизму, розширенню кругозору і виховання пізнавальних інтересів та здібностей учнів, оволодінню ними практичних навичок пошукової, дослідницької роботи.

В куточку бойової слави представлений стенд «Вони не повернулися з війни» фотографії односельчан, які загинули у боях за визволення рідної Батьківщини.

Діти нашої школи пам’ятають, шанують своїх прадідів-героїв за подвиг у Великій Вітчизняній війні. Про це свідчить стенд «Мій прадід – солдат Перемоги»

В куточку бойової слави розміщений стенд «Дорогами Афганістану» на якому наші земляки: Овдієнко Юрій Григорович, Матушинець Олександр Євгенович, Лебідь Юрій Іванович, Дудар Віктор Олександрович, Шолопа Петро, які виконували інтернаціональний обов’язок у Афганістані.

Для призовників 1979 року - військова служба в лавах Радянської армії була справою честі. Вони розуміли, що Батьківщина в них одна. Кожен із воїнів – афганців згадує: «Я пишаюсь і зараз, що пройшов випробування армією, служив у прикордонних військах, ходив по останніх метрах нашої землі».

Народ, який не знає своєї історії і культури, губить, живі зв'язки з попередниками, втрачає здатність оцінювати уроки історії. Не випадково ще Пушкін зазначив: вслід за втратою історичної пам'яті наступає смерть. Зберегти для майбутніх нащадків історичну і культурну спадщину, не втратити живу пам'ять поколінь – в цьому головне призначення музейного куточка.

Отже, головною метою роботи музейного куточку є активізація діяльності учнів на пошуково-дослідницьку роботу, військово-патріотичне виховання підростаючого покоління на кращих традиціях служіння народу та вірності Україні, одержання і поглиблення знань про Велику Вітчизняну війну, вивчення маловідомих її сторінок, посилення уваги учнів до життєвих проблем ветеранів, збереження історичної пам’яті народу.

Прошла война, прошла страда,

Но боль взывает к людям:

Давайте, люди, никогда

Об этом не забудем.

Пусть память верную о ней

Хранят, об этой муке,

И дети нынешних детей,

И наших внуков внуки.

Пускай во всем, чем жизнь полна,

Во всем, что сердцу мило,

Нам будет памятка дана

О том, что в мире было.